| Історія створення української світлиці –ЗОШ №4 І – ІІІ ст. м. Ізмаїл,
відкриття якої відбулося 30.04.09р. о 12.00
У будь – якій справі саме головне – це задум, ідея. Необхідність
створення кабінету українознавства - світлиці – музею виникла разом з
задумкою створення української гімназії. Колектив нашої школи чітко йде
до поставленої мети – отримання школою статусу української гімназії, і
створення такого кабінету – одна з необхідних ланок у цьому проекті.
Я виходила з того, що у кожній оселі, а наша школа отримала неофіційну
назву «домашньої» школи, повинна бути така кімната, в якій зберігаються
самі дорогі серцю речі, у якій приймають гостей, гарна кімната. А
головна мета створення кабінету – музею –прищеплення учням інтересу до
вивчення державної мови, української літератури, народознавства, до
культури нашого народу. Цей кабінет повинен стати осередком цікавого,
насиченого життя всього народонаселення нашої школи.
- Цей кабінет - наша нова оселя – результат плідної роботи всього
колективу школи і члена батьківського комітету – Василенка Віталія,
який, у прямому розумінні цього слова, підняв стіни оселі. Добре слово
треба сказати і на адресу вчителя трудового навчання Норіна В.І., який
створив два прекрасних полотна українського побуту. Завгосп школи
Курносенко С.О. – практичний та матеріальний натхненник нашого осередку,
невтомний менеджер, яка зуміла організувати та надихнути технічний
персонал школи на ремонтні роботи, оздоблення кабінету. Такі раритетні
експонати як скриня, якій понад сто років, такого ж віку й гасова лампа,
три чавуни, серп, керамічні вироби, парцелянові статуетки, багато
художніх творів українських класиків. Багато вишиванок, рушників
розшукали по селах та подарували Шкуропат Лариса Василівна та Плотнікова
Альона Зиновіївна. Василенко Інна Іванівна подарувала бочечку для вина
та керамічного бика, твори українських класиків. Вчитель математики
Міщенко Тетяна Василівна зробила безцінний дар - вишиванку чоловічу,
макітру. Вчитель фізики Кузьмук Любов Леонідівна подарувала обрядовий
рушник, лляну серветку, дерев’яну лопатку. Вчитель зарубіжної літератури
Васильєва Людмила Костянтинівна розшукала раритетну ( сто років)
болгарську накидку на скриню, керамічні вироби. Вчитель географії
Лещенко Людмила Валентинівна подарувала керамічні вироби, багато
художньої літератури. Друг школи Шпагін Павло Леонтійович приніс у
подарунок серп, металеву гасову лампу, бібліотечку українських творів. І
неможливо не відмітити участь в оформленні кабінету зодчого школи,
заст. дир. з ВШБ Соловйова Юрія Михайловича, який привіз колесо для возу
з Татарбунарського району, змонтував його, подарував парцелянову
статуетку. М/о вчителів початкової школи подарували у світлицю дівочий
вінок.
М/о вчителів української мови та літератури з зрозумінням віднеслося до
цієї нелегкої задачі і вчителі - українці Василенко Інна Іванівна,
Шкуропат Лариса Василівна, Романовська Світлана Леонідівна прийняли
активну участь у накопиченні експонатів та методичних матеріалів, їх
систематизації, у оформлені кабінету українознавства. Бібліотекар школи
Паршикова Алла Костянтинівна створила картотеку художньої, методичної
літератури, дидактичного матеріалу, плакатів. Багато практичних порад
надав заст. дир. з НВР Зимовець Сергій Федорович.
Освячену ікону «На додаток розуму» на День народження школи (61-ша
річниця) 19.03.09р. подарував школі настоятель Покровського собору отець
Георгій, і вона знайшла своє почесне місце на покуті світлиці.
Головною моєю задумкою при створенні світлиці було відображення
українського побуту у вигляді діорами – і це нам вдалося: господиню хати
створила вчитель праці Колєсова Світлана Василівна. Все, що ви бачите в
світлиці - це дарунки, матеріальна допомога зацікавлених у пропаганді
українознавства, небайдужих людей. Це тільки початок. Але він
покладений!!! |
